Чудо

Он шел из Вифании в Ерусалим,
        Заранее грустью предчувствий томим.
 Колючий кустарник на круче был выжжен,
        Над хижиной ближней не двигался дым,
        Был воздух горяч и камыш неподвижен,
        И Мертвого моря покой недвижим.
( Read more... )

http://vkontakte.ru/note10099762_11002098

....Вся оздоба Царської дочки - усередині ( Пс.44:14 )Твоя внутрішність визначає, хто ти є,
 а тому варто пильнувати....
 ...за кожним словом...
 ...кожним рухом.....
...кожним поглядом....
 ...кожною посмішкою.......
...стежити за чистотою свого серця......
 ...і, нарешті.....
 ....навчитися шалено і нестримно любити:
 ....Ісуса....
 ....людей.......
.....все, що оточує......
...друзів.......
...ворогів...
...ближніх.......
 ...дальніх.......
 ...і - ..........
...СЕБЕ!
 Так само шалено:
...мріяти.......
 ...стремитися о поставленої цілі........
... тішитися тим, що ти просто Є.......
... тішитися тим, що в тебе просто є Великий, Добрий, Незрівнянний і Неперевершений.................
...Благословенний Правитель всього і просто Батько - Всемогутній Бог.

ganzorka.blogspot.com

http://vkontakte.ru/note10099762_10903853

Чи хотіли б ви, щоб ваш портрет намалював художник? Безперечно, мені б теж цього хотілось...А тепер трішки змінимо питання: а чи хотіли б ви, щоб ваш портрет намалювали десь так 25-30 художників одночасно??? О так!!!! Сьогодні під моїм вікном (гуртожиток №3 НУВГП) відбувалося дещо неймовірне: студенти - п"ятикурсники влаштували справжнісінький флеш-моб!  Вперше бачила таке вживу....Вони зібралися під вікнами гуртожитку , дістали папір та олівці і...одночасно почали малювати парочку, що сиділа на лавці!  Це було щось! Наше любознатєльне студентство (і я в їх числі:))) ледь не повипадали з вікон, спостерігаючи цю картину! Ось так, дивуючи один одного, ми, студенти, урізноманітнюємо наше життя і намагаємось хоч якось відігнати тривожні думки про сесію, яка нещадно наступає на п"яти!)))

Сьогодні довелося пережити розчарування... Таке собі, невеличке, але все ж... Ще з весни мені вельми кортіло подивитися один фільм. Звичайно, про любоФФ. Американський, яскравий... Скриншоти обіцяли просто казочку: зірки, море, закохані...Критики розхвалювали сюжет, як могли! Ну, от я і "повелася". Пройшло літо в марних пошуках сайтів, де можна було скачати чи, хоча б, подивитися в "онлайні" оте омріяне кіно. Всі знайомі давно вже знали назву і чітку характеристику, що фільм "класний" - від мене, звичайно. і ось, коли вже мені уривався терпець, я нарешті натрапила на сторінку, де якась добра душа викинула фільм в онлайн. Радості моїй не було меж! Але...не надовго. З перших хвилин я втряла в екран і в надії, що далі буде цікавіше, я просиділа півтори години. Дива не сталося...Фільм видався-таки тупий. Навіть поплакати не вдалося...Без сумніву - картинки були класні, знято теж було класно, але...гра акторів, сюжет мені зовсім не сподобалися(((Словом, очікування не виправдалися...
А мораль сей басни такова: дуже часто ми ідеалізуємо речі, які зовсім того не варті. Не гоніться за цьогосвітнім, бо воно - красиве ніби зовні, але ж змісту там зовсім нема...
P.S. Принципово не вказую назву фільму: можливо, він колись вам попадеться на очі, іот тоді самі робіть висновки: можливо, він вам і сподобається))

Тиждень тому моє сіре студентське життя розбавила одна неймовірна зустріч, а саме -  зустріч з ректором мого універу. Уявляєте?! Не абикім, а з самим ректором! А сталася вона зовсім спонтанно..Коротше кажучи, ось як було діло. поверталися ми з одногрупницею додому після останньої пари. Йшли через 6 корпус нашого любого "водніка". І от, коли підходили вже до виходу, в двері увійшов чоловік, дуже сумнівний на вигляд: темні окуляри (маленька ремарка: на вулиці якраз трохи дощило...), сіренький плащик (такий, як в Коломбо із кінофільму,)) і сам він поводився трохи підозріло: озираючись, квапливо попрямував нагору. - ??? Перша реакція - звичайно, шок. В голові промайнула думка: "де ж я його бачила раніше?" Через декілька секунд, я, одногрупниця, і ще декілька хлопців, які йшли за нами, вигукнули в один голос: "Та це ж Гурин!!!" ....пересміялися швидко, а от незрозумілість його наміру залишилася й досі...

Він навчив мене жити:дихати по-новому, мислити по-новому і, навіть, сприймати все по-новому. Він навчив мене писати і перекладати, іти і ходити перед Ним...
Він навчив мене всьому і показав, що робити далі.

Ви коли-небудь грали в гру "Асоціації"? Це коли один говорить слово, а інший - те, що перше збреде в голову, почувши це слово. Та-от, цікаво, що дуже часто наші асоціації не мають нічого спільного з цим самим словом...Спробуйте коли-небудь прослідкувати за ходом власних думок! 

Сиджу на роботі і думаю, що краще: сила(фізична), все ж таки, розум, а?

сьогодні мій перший день як користувача ЖЖ, так би мовити, День народження... Обіцяю рости і розвиватися, але не обіцяю писати регулярно.